zernishki11

86000 Донецька область
м.Ясинувата, бульвар Леніна, будинок 8
0623693878
zernishki11@mail.ru

О нас

 

Кадрове забезпечення

 

У дошкільному навчальному закладі №11 працюють досвідчені педагоги, які разом з адміністрацією постійно створюють належні умови для всебічного розвитку малюків.

 

На даний час заклад очолює завідувач (з 2003 року) Єфанова Ірина Юріївна

 

Загальна кількість працівників- 30

 

Педагогічних працівників- 12:

Погромська Джина Валентинівна, вихователь, має педагогічне звання «Вихователь-методист»

Вінник Ірина Станіславівна, вихователь, має педагогічне звання «Вихователь-методист»  

Курякова Наталія Олександрівна, вихователь, Спеціаліст 1 категорії

Новікова Лідія Іванівна, вихователь, Спеціаліст

Бенько Ольга Євгеніївна, вихователь, Спеціаліст

Костюкова Ольга Сергіївна, вихователь, Спеціаліст

В дошкільному навчальному закладі №11 «Золоті зернятка» виховуються 120 малюків. Функціонує 5  вікових груп. Дві групи – старша та молодша проводять виховання та навчання малюків на українській мові.

Три групи для дітей дошкільного віку  мають наступний профіль навчання:

молодша група ( для дітей віком від 3 до 4 років)- художньо-естетичний ;

молодша група (діти віком від 4 до 5 років) – екологічний;

старша група (діти віком від 5 до 6 років) – народознавчий.

 

                                                        

Група  "Божа корівка"

Ясельна група №1

( діти віком від 1 до 2 років)

 

 

 

Група «Казка»

Ясельна група №2

(діти віком від 2 до 3 років)

 

 

Група «Ромашка»

Молодша група (діти віком від 3 до 4 років)

 

 

Група «Сонечко»

Молодша група  (діти віком від 4 до 5 років)

 

 

Група «Весела бджілка»

Старша група (діти віком від 5 до 6 років)

 

 

В групах наших завжди чисто,

Дуже добре та світло.

Вихователі дарують

Дітям ласку та тепло.

 

Практичний психолог дошкільного закладу рекомендує

 

 

 

Толок Олена Анатоліївна, практичний психолог ДНЗ

 

ДИТИНУ НЕ КАРАЮТЬ:

 

l. За те, що вона чимось не влаштовує дорослих: холерика за те, що він непосидючий і впертий, сангвініка — за рухливість, флегматика — за повільність, неврівноваженого — за плаксивість.

 

2. Під час їжі.

 

3. Якщо вона зазнала невдачі (вона й без того засмучена, присоромлена, пригнічена). Тут краще підтримати її.

 

4. За необережність, а вчать обережності, роблячи висновки з прорахунків дитини; за повільність, незібраність (за цим може бути приховане занурення в себе або фантазування); за забруднений і порваний одяг, а вдягають відповідно до обставин; за прорахунки самих батьків тощо.

 

5. На людях (в автобусі, на вулиці), адже це ще й публічне приниження.

 

6. При молодшій дитині, оскільки підривається авторитет старшої, а якщо є ревнощі між дітьми, то це може породити озлобленість у старшої дитини, а в молодшої — злорадство, а це погіршить їх взаємини.

 

7. За емоційність, імпульсивність, енергійність. Здатність передбачати наслідки своїх вчинків остаточно формується у дівчат до 18 років, у хлопців — до 20, але навчати цього слід з трьох, а особливо з п'яти років. Карати за вчинки, які дитина не може передбачити, — значить карати за те, що вона дитина.

 

8. Поспішно, не розібравшись: краще пробачити десятьох винних, ніж покарати одного невинного. Необхідно поєднувати покарання з іншими методами виховання, дотримуючись педагогічного такту та враховуючи вікові та індивідуальні особливості дитини.

 

Реакція батьків на вчинок дитини має бути продуманою, вільною від негативних емоцій. У реакції не повинно бути істеричності. На істеричний крик, жестикуляцію, надлишок емоцій дитина відповідає тим самим. Не повинно бути люті, гніву. Лють призводить до надмірних покарань, а це породжує в батьків муки сумління. Спочатку покарали, а потім шкодують, жаліють. Тепер в очах дитини винні батьки і вона стає в позу ображеної. Не слід погрожувати дитині, краще попередити. Часом погроза сприймається гірше, ніж саме покарання. В погрозі завжди є шантаж, і зрештою дитина також починає шантажувати батьків.

 

 

Як навчити малюка правильно говорити?

 

Дуже багато батьків, спілкуючись зі своїми маленькими діточками, розмовляють з ними «дитячими» слівцями, наприклад, «Бібіка», «ням-ням», «топ-топ», «бяка», «кака», «холесенькій». Вживаючи такі слова, ви порушуєте правильнесприйняття мовиу малюка.

 

 Відразу хотілося б відзначити, що малюки, чуючи подібну мова, вважають, що так і повинно бути, що так і треба розмовляти. Діти в ранньому віці запам'ятовують слова, а навчившись розмовляти, повторюють ваші слова в точності. Згадайте, вам напевно доводилося чути, коли дитина шести років, побачивши проїжджаючумашину, Каже: «Мамо, подивися, яка велика Бібіка!»

 

 Вас нічого не дивує? Вам не здається, що в шість років малюк повинен називати речі і предмети вже своїми іменами? Ви думаєте, що з часом дитина сама зрозуміє і усвідомлює, що його мова не зовсім правильна?

 

 Так, з часом дитина сама зрозуміє свої «помилки», і його мова буде розвиватися в потрібному напрямку. Ваша турбота полягає лише в тому, щоб якомога раніше починати розмовляти з малюком як з дорослою людиною, відразу називаючи предмети так, як є насправді, не перекручуючи слова. Вашій дитині буде набагато легше розмовляти, якщо він відразу буде знати правильне значення слів, а не поступово перевчаючи. Уявляєте, як важко дитині, яка завжди називав автомобіль «Бібіка», тепер називати його інакше? Він починає ставити собі і вам запитання: «Чому зараз я повиненговоритиінакше? Що змінилося? »

 

 Для того щоб навчити малюка говорити правильно, необхідно робити наступне:

 

 1. Самим говорити правильно, не використовуючи «дитячих» слівець і не перекручуючи слова.

 2. Говорити чітко, виразно і з інтонацією.

 3. Найчастіше з малюком розмовляти або читати, щоб він чув вашу промову.

 4. Зробіть яскраві картки, на яких великими літерами напишіть слова. Кожен день вимовляєте нові слова, при цьому показуючи картку з цим словом. Так малюк запам'ятає не тільки  вимова, А й правопис слова.

 5. Розмовляючи з дитиною, правильно формулюйте пропозиції.

 6. Якщо дитина не може вимовити складне слово, повільно і спокійно повторіть його кілька разів.

 7. Не змушуйте дитину, не кричіть, якщо у нього не виходить вимовити слово або речення. Вчення повинно бути у вигляді гри: весело, легко, забавно, невимушено.

 

 Приклад 1. Якщо малюк попросить вас прочитатипосібникз експлуатації дрилі, наукову статтю в журналі або анотацію до ліків, не відмовляйтеся, посилаючись на те, що маляті буде нецікаво. Прочитайте запропонований дитиною текст, чітко і ясно вимовляючи всі складні слова. Малюкам цікаво чути нові слова, нове поєднання звуків, вимова. (Крім казок дітей цікавить ще багато іншого ...)

 

 Приклад 2. Згадайте, як ваші діти поводяться, коли по телевізору починаєтьсяреклама. Займаючись який-небудь захоплюючою грою, почувши рекламу, вони повертаються і уважно слухають те, про що говорять. Насправді їм абсолютно нецікаво, що там рекламують - їм цікава мова. Адже слова вимовляються чітко, голосно, а малюку більше нічого й не потрібно. У такі моменти дитині все одно, що рекламують: пральний порошок, фарбу для волосся або меблі. Головне, щоб було весело, яскраво і зрозуміло. Вони підсвідомо запам'ятовують слова, а потім їх повторюють. Багато малят так вчаться читати.

 

 Підводячи підсумок, хотілося б ще раз підкреслити, що вчити дитину правильно говорити необхідно з раннього дитинства, інакше він, звикнувши висловлюватися «дитячими» словами, буде в подальшому стикатися з певними труднощами. Пам'ятайте:малюковінабагато легше запам'ятовувати нові слова, ніж міняти свою мову.

 

 

 

 

Історія дошкільного закладу

 

 

           В центральній частині міста Ясинувата знаходиться дошкільний навчальний заклад №11 «Золоті зернятка»

           Установу  засновано  у 1937 році. Заклад є найстарішою дошкільною установою міста.

            З моменту заснування він підпорядковувався  Донецькій залізничній дорозі, де виховувалися діти від 2-х місяців до 3-х років і обслуговуючим персоналом були медичні працівники (медсестри-вихователі).

           У 1994 році  заклад після проведення капітального ремонту було перепрофільовано у ясла-садок №61, де виховувалися діти від 1-ого року до випуску у школу.

          В 2001 році дитячий садок  переданий до віддділу освіти Ясинуватської міської ради і  перейменований у  дошкільний навчальний заклад №11 (ясла-садок) «Золоті зернятка».

КОНСУЛЬТАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

Развитие речи детей раннего возраста

Цель: ознакомить родителей с основными этапами развития речи ребенка раннего возраста и обучить   упражнениям  для развития различных речевых функций

 

Речевая деятельность ребенка второго года жизни

Чтобы увидеть, есть ли проблемы у ребенка и в чем они заключаются, необходимо сопоставить развитие речи в норме с тем, как протекает речевая деятельность вашего ребенка.

На втором году жизни начинается новый этап в развитии ребенка. Главные достижения первого года - овладение прямой походкой, предметной деятельностью и основами речи (самостоятельную речь можно считать сформированной, когда ребенок реализует потребность речевого общения, используя сложившуюся систему языка окружающих) - определяют его интенсивное психическое развитие; при этом в первом полугодии в основном совершенствуются и закрепляются те умения и навыки, которые сформировались к концу первого года.

До 18 месяцев важным показателем речевого развития является не столько про­износительная сторона речи ребенка, сколько понимание обращенной речи. В речевой деятельности даже взрослых людей отмечается несоответствие между пассивным (понимаемым) и активным (употребляемым) словарным запасом; в раннем детстве это несоответствие наиболее велико.

Понимание смысла слова на втором году жизни проходит в развитии ряд этапов. Сначала ребенок соотносит со словом только один конкретный предмет (например, мишка для него -это только плюшевая игрушка), в дальнейшем он учится вычленять основные признаки однородных предметов и обобщать их в слове (мишка - и плюшевая игрушка, и резиновая игрушка, и рисунок, и живой медведь). Наряду с этим значение слова становится более дифференцированным. На первом году жизни слово связывается и с эмоциональным переживанием, и с предметом, и с действием, и с местом, где находится предмет, и с ситуацией, связанной с ним. На втором году жизни происходит не только дифференциация значения слова, но и закрепление связи: звуковой образ - зрительный образ. Так, чашка - это предмет, который имеет определенный размер, форму, назначение и отличается от сходных по назначению предметов (от стакана, кружки и т.д.) по определенным критериям.

Постепенно развивается фонематическое восприятие звуков речи. Если ранее ребенок воспринимал преимущественно ритмические и интонационные особенности речи, то к году он воспринимает (понимает) отдельные слова, а к 18 месяцам общение взрослого с ребенком строится на основе понимания речи. Ребенок хорошо понимает обращенную речь на бытовом уровне, знает названия многих предметов, выполняет простые и двухэтапные инструкции, активен в речевом общении.

На развитие лепета большое влияние оказывает подражание звукам и словам (как произвольное, так и непроизвольное). Вначале ребенок подражает взрослым непроизвольно, произнося звуки, близкие к предложенным ему для повторения. Затем выполняет инструкцию взрослого: «Скажи, повтори». На втором году жизни ребенок может повторять слова осмысленно (при просьбе повторить, при ответе на вопрос) и затем самостоятельно использовать их в речи. Далее подражание начинает проходить по инициативе самого ребенка: новые слова и фразы, услышанные им, многократно повторяются в самостоятельной речи.

В этот период ребенок начинает произносить слова (названия предметов, действий) вначале при ответе на вопрос, к 18 месяцам - по собственной инициативе. Понимание значений слов до 18 месяцев может быть неустойчивым: одним и те же словом ребенок обозначает различные предметы, обобщая их чаще всего по случайным признакам. Звуковой состав слов активного словаря ограничен: часть звуков ребенок не произносит вообще, часть произносит неправильно или заменяет. Слоговая структура слов также может упрощаться - вместо трех слогов произносится один, чаще всего ударный.

К 18 месяцам ребенок уже способен общаться со взрослыми, выражая свои желания в коротких - двухсловных - фразах. Однако для общения он по-прежнему активно использует мимику и жесты, звуко-комплексы. У ребенка еще не сформирована настоящая потребность в речевом общении. Таким образом, к концу первого полугодия второго года жизни у ребенка формируется так называемая автономная речь, которая служит подготовительным этапом в развитии самостоятельной речи ребенка.

На протяжении всего второго полугодия второго года жизни происходит интенсивное речевое развитие ребенка: быстро увеличивается его словарный запас (к 2 годам активный словарь составляет 300-400 слов), слова приобретают обобщающее значение, появляются глаголы и другие части речи, которые употребляются в различных грамматических формах, предложение состоит из нескольких слов. К концу второго года жизни речь становится основным средством общения.

Совершенствуется и психическое развитие ребенка. Он успешно подражает действиям взрослого: кормит, умывает, одевает игрушки, что в дальнейшем способствует развитию сюжетно-ролевой игры. Малыш закрепляет и приобретает новые навыки самообслуживания, учится соеди­нять части предметов, восстанавливать их прежний вид (пирамидка, домик из кубиков). Поведение ребенка лучше регулируется словесной инструкцией взрослого; при этом деятельность малыша приобретает элементы произвольности - инструкция может выполняться, только если она произнесена ласковым или грозным тоном, что зависит от типа воспитания ребенка в семье.

Чем вы можете помочь своему ребенку?

Если ваш малыш не говорит или отстает в речевом развитии, не следует ждать - попробуйте помочь ему самостоятельно. Не бойтесь начать занятия слишком рано -бойтесь опоздать!

Занятия надо проводить ежедневно, желательно в одно и то же время. Таким образом они впишутся в биологический ритм жизни ребенка. Помните: все виды работы должны быть представлены в игровой форме, при позитивном эмоциональном настрое. Малыш должен заниматься с удовольствием, так же как и взрослый. Хвалите и поощряйте ребенка, радуйтесь вместе с ним каждому, даже самому маленькому шажку вперед!

Занятия необходимо проводить поэтапно, каждый раз убеждаясь, что задачи, поставленные на данном отрезке работы, полностью выполнены. Начинать следует с того этапа, речевые навыки которого еще недостаточно развиты.

Речь формируется в тесной взаимосвязи с физическим и психическим развитием ребенка, поэтому параллельно с речевыми видами работы необходимо выполнять упражнения, направленные на развитие общей и тонкой моторики, мимических движений, слухового и зрительного внимания, памяти, мышления.

Консультацию составила воспитатель Погромская Д.В.